На Полтавщині презентували національний проєкт реформування системи підтримки та розвитку трудового потенціалу
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
На Полтавщині презентували національний проєкт реформування системи підтримки та розвитку трудового потенціалу
У Полтаві провели Регіональний форум «Підготовка фахівців у центрах профтехосвіти Державної служби зайнятості: навчання українців для потреб бізнесу».
Подія відбулася в межах проєкту «Реформування системи підтримки та розвитку трудового потенціалу», що реалізується Міністерством економіки України в партнерстві з громадською організацією «Розвиток бізнес-сектору України» за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Зміцнення громадської довіри». Участь у заході взяли заступник міністра економіки України Тетяна Бережна, директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк, заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Максим Калінін, т. в. о. директора Полтавського центру професійно-технічної освіти ДСЗ Валерія Коваль, секретар міської ради Катерина Ямщикова, президент Полтавської торгово-промислової палати Володимир Борисенко, засновники та керівники великих і малих підприємств регіону, фахівці з кадрових питань та ін.
Під час панельних дискусій учасники обговорили сучасний стан ринку праці в країні та регіоні: наявні виклики, можливості, потреби роботодавців і ситуацію з підготовкою спеціалістів відповідно до запитів бізнесу. Так, розповідаючи про економіку Полтавщини, Максим Калінін зауважив, що вона має на сьогодні потужний промисловий комплекс, який складається з нафтогазовидобування, машинобудування, сільського господарства та гірничодобувної промисловості. У регіоні функціонує 1467 підприємств різних форм власності, серед яких 11 великих, 194 середніх. Водночас область стала хабом для багатьох бізнесів, релокованих із Харківщини, Донеччини, Луганщини та інших територій – наразі тут таких нараховується понад 70.
Промисловий комплекс має позитивні показники росту – лише за шість місяців 2024 року обсяг реалізованої продукції збільшився на 13%. Загальний обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів становить 44,7 млрд грн. І це при тому, що вести бізнес в умовах повномасштабної війни в Україні надзвичайно складно. Перед підприємцями постійно постають різні виклики: тривоги, обстріли (внаслідок них на Полтавщині було вже знищено/пошкоджено 98 об’єктів комерційного призначення), відключення електроенергії, мобілізація людського ресурсу тощо.
«Одна з основних проблем, із якою стикаються нині підприємці, – це дефіцит кадрів. Безумовно, є велика потреба в нових професіях, і професійна освіта та перекваліфікація працівників критично важливі й потрібні для відновлення та розвитку нашої держави. Полтавщина в цьому напрямку показала себе з позитивного боку», – сказав заступник начальника ОВА Максим Калінін.
Тож невипадково саме наша область стане однією з перших, де впроваджуватиметься національний проєкт реформування системи підтримки та розвитку трудового потенціалу, у межах якого відбудуться зміни в роботі центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.
«Після повномасштабного вторгнення Україна відчуває великі виклики на ринку праці. З одного боку, у нас близько 2,8 млн осіб безробітних, із другого – коли ми в міністерстві опитуємо роботодавців: «Які ваші найбільші болі?», вони кажуть, що про брак кадрів. Тобто з одного боку ми маємо безробіття, з другого – незадоволеність потреб роботодавців. Це означає, що структура економіки змінилася, і нам потрібно перенавчати людей на нові професії, спеціальності, які актуальні тепер. Саме тому ми нині – у Полтаві. Побували, зокрема, у центрі профтехосвіти, реформу якого збираємося провести. Ми дуже хочемо, щоб навчання в ньому було ефективним, щоб там навчалися люди, які потрібні роботодавцям, щоб останні брали пряму участь у підготовці фахівців для себе. З огляду на це анонсуємо набір до Наглядової ради ЦПТО, до якої запрошуємо роботодавців регіону. Ми маємо перелік професій, які здобувають у центрі, маємо строки, навчальні програми. Роботодавці, які входитимуть до складу Наглядової ради, зможуть нам сказати, наприклад, що більше не варто навчати продавців, бо в регіоні немає в них потреби, а є – у електрогазозварниках. Також вони зможуть пропонувати зміни до навчальних програм, їх осучаснення. Крім того, у нас буде можливість залучати зовнішнє фінансування для оновлення обладнання в цих центрах. Наша найбільша ефективність – зробити так, щоб там навчалися люди, які закриватимуть потреби регіону. А хто знає ці потреби? Звісно, роботодавці. На сьогодні ми створюємо Наглядові ради паралельно в Одеському, Полтавському й Дніпровському ЦПТО. Загалом таких закладів професійно-технічної підготовки в країні – вісім. Далі буде Рівне, Харків, Львів, Івано-Франківськ», – розповіла про проєкт Тетяна Бережна.
Професійно-кваліфікаційний дисбаланс, який виник у країні ще до початку повномасштабної війни через популяризацію вищої освіти й знецінення професійно-технічної, нині призвів до того, що в усіх регіонах і галузях спостерігається брак працівників робітничих професій. За словами Юлії Жовтяк, за останні п’ять років в Україні склався великий попит на трактористів, газозварників, електромонтерів та ін.
«Але, можу сказати, почалася тенденція до змін, зараз справді потрібні більше професійно-технічні навички. Звичайно, за один рік ми з вами не відчуємо результатів, для них потрібні роки. Проте кожен із нас, думаю, нині бачить, що заробітна плата газозварника, електромонтера, енергетика та ін. перевищує в рази ту, що отримують фахівці за спеціальностями, які здобували як вищу освіту. Тенденція на сьогодні – набагато більше потрібно будівельників. Тому що треба відбудовувати країну: і житлові будинки, і купу інших приміщень, які, на жаль, були зруйновані. Безумовно, зараз також у пріоритеті зелена енергетика, сонячні панелі тощо. Це те, чому ми навчаємо нині», – зазначила директор Державної служби зайнятості.
На Полтавщині, наприклад, на сьогодні можна освоїти в ЦПТО 14 робітничих професій. Також є великий перелік напрямків підвищення кваліфікації.
«Це водій тролейбуса, оператор котельні, слюсар механоскладальних робіт, продавець, касир, обліковець, швачка, кравець, закрійник, різні комп’ютерні напрямки. Залежно від програми, якщо вона повна, навчання триває від трьох до п’яти місяців, якщо короткий курс, під замовлення роботодавця – декілька тижнів», – повідомила директор обласного центру зайнятості Катерина Клавдієва.
«Ми маємо на Полтавщині один центр профтехосвіти, і хочеться його зробити більш масштабним, тому що маємо дуже хороших, фахових викладачів, є мотивація в людей до навчання», – додала Юлія Жовтяк.
фото Полтавська ОВА
[wp_show_posts id=”1014722″]
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
